Скільки можна заробити позичаючи гроші?

Банки беруть гроші у нас в борг, щоб дати їх потім у борг ще комусь. А що якщо спробувати обійтися без банку-посередника? Наприклад, комусь безпосередньо позичити гроші під відсотки. "Гроші" з'ясували, чи варто ставати лихварем, чим небезпечний такий вид заробітку взагалі і особливо в період кризи.

Спеціаліст з систем безпеки Дмитро Терещук - один з тих щасливих вкладників Родовід-банку, якому досить швидко вдалося отримати назад свої гроші. Перевкладати їх у цей або будь-який інший банк Юрій не збирається. Зараз він шукає альтернативні способи інвестування.

"Я бачив в Інтернеті оголошення про те, що люди готові взяти кредит у приватної особи за 4% в місяць під заставу гаража або навіть квартири. Мене це зацікавило. Непогані відсотки, все оформляється під заставу майна. Чому ні?" -- міркує він. Єдине, що стримує майбутнього лихваря, -- страх. Страх нарватися на шахраїв і назавжди втратити свої заощадження.

"Гроші" вирішили з'ясувати, як і кому позичають кошти так, щоб вони, по-перше, повернулися, а по-друге -- принесли дохід більший, ніж, приміром, у банку.

Позики -- кредити

Зараз, коли банки практично повністю припинили кредитувати населення, звернення в ломбард або до лихваря для багатьох стало практично єдиною можливістю отримати кредит. Так що конкурентів у приватного кредитора мало, та відсотки у них високі.

Нагадаємо: для того щоб дати гроші в борг правильно, потрібно оформити угоду, уклавши договори позики та застави майна у нотаріуса (беззаставних позик зараз краще не видавати).

Законодавство в Україні дозволяє фізособам позичати гроші під відсотки (це передбачено ст. 1048 Цивільного кодексу України). Хоча багато юристи говорили "Грошам", що це не зовсім так. На доказ вони наводили ст. 1 та ст. 4 Закону "Про фінансові послуги", де йдеться про те, що надання позики є фінансовою операцією, яку можуть здійснювати лише фінансові установи. Є і роз'яснення на цю тему від Держфінпослуг (від 26 липня 2006 року, №644/11-3), в якому сказано, що надавати кошти у позику на умовах фінансового кредиту, тобто на визначений строк та під проценти, мають можливість тільки банки, кредитні спілки, фінансові компанії. Тобто договори позики громадянам укладати можна, а ось прописувати в них відсотки нібито не можна.

Але, незважаючи на юридичну невизначеність у цьому питанні, ринок приватних лихварів зараз активний як ніколи. Нотаріуси також нікому не відмовляють, посвідчуючи договори позики між фізичними особами. Ми б взагалі не акцентували увагу на законності "приватних" позик (безспірність норм ЦК не викликає сумніву), якби не існували судові прецеденти, коли судді відмовляються визнавати подібні угоди легітимними. "У наших судів є дві протилежні практики щодо можливості отримання процентів за договором позики. Тому відсотки за договором краще відразу врахувати суму боргу", -- радить адвокат, керуючий партнер адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадим Васько.

Скільки дадуть у кредит

Лихвар може заробити чимало. Середні кредитні ставки за приватним позиками зараз коливаються від 2% до 6% в місяць (тобто 24--72% в рік). Максимальна сума кредиту, як правило, становить 50% ринкової вартості застави (нерухомості, автомобіля). Але якщо кредитор сумнівається в надійності позичальника, "стеля" може бути знижений.

Борги потрібно віддавати

Є, правда, побоювання, що криза позичальнику виявиться особливо складно віддавати гроші (плюс чималі відсотки). Щоб уникнути непорозумінь, у договорі слід чітко прописати дату погашення позики і відсотків. Тут варто вказати штрафні санкції за порушення графіка обслуговування позики. Як правило, на прострочений платіж нараховують пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (дисконтна ставка на кінець вересня-10,25%, тобто пеня може бути встановлена в розмірі 20,5%).

"Щоб довести невиконання боржником своїх зобов'язань, а також безспірність заборгованості, кредитору на наступний день після настання строку виконання зобов'язань треба вручити йому належним чином оформлену вимогу виконати свої зобов'язання за укладеними договорами", -- радить адвокат, головний радник з фінансових та правових питань Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс" Юрій Бауман.

У разі безспірної заборгованості (тобто тієї, проти якої не заперечує позичальник) звернути стягнення на заставне майно можна за виконавчим написом нотаріуса, навіть не звертаючись до суду.

Ну а якщо належить спір з приводу позики? Тоді потрібно зібрати якомога більше доказів нездійснення платежу. Для того щоб їх було легше отримати, варто заздалегідь продумати і прописати в договорі "офіційні" шляхи надходження грошей, приміром -- перерахування на банківський рахунок. Таким чином, і у позичальника, і кредитора буде безперечний доказ здійснення або нездійснення платежу.

Припустимо, що суперечка з приводу позики все ж виник. Що робити тоді? -- Йти в суд. "Якщо із стягненням застави виникають проблеми, доведеться подавати позов до суду. При цьому до початку розгляду справи треба попросити суддю заарештувати інше (крім застави. -- Авт.) майно позичальника", -- радить директор юридичної компанії Questor Артем Мурга. Арешт майна боржника можна і потрібно вимагати у порядку забезпечення позову до нього з боку кредитора. Робити це потрібно максимально оперативно -- щоб майно не "сплив" у невідомому напрямку.

З недобросовісними позичальниками взагалі може виявитися несподівано багато клопоту. Для початку заставу може виявитися проданий або оголошено недоступним для стягнення на користь кредитора. В квартирі можуть виявитися "раптом" прописані діти. Машину можуть викрасти". Можливо, доведеться домагатися погашення позики за рахунок іншого майна позичальника. В крайньому випадку, суд може зобов'язати боржника погашати позику з його майбутніх доходів. Але це швидше знущання над кредитором, а не реалізація його права на власні гроші.

У будь-якому випадку, судове стягнення боргу обійдеться в чималу кількість грошей і часу. Висновок простий: потрібно шукати платоспроможного позичальника, готового надати в якості застави юридично чисте майно, бажано -- нерухомість. А договір позики повинен бути простий, однозначний і передбачати ефективну для кредитора схему погашення позики.

Найпростіше, звичайно, позичати гроші фізособам. Цілі у них зрозумілі: купівля житла, автомобіля чи іншого майна. Можна зажадати довідки про доходи позичальника, його дружини/чоловіка, інших членів родини. Хоча й вони не гарантують того, що позичальник у строк і в повному обсязі розрахується з позикою.

Ризики при видачі позики фізособі очевидні: заставне майно може опинитися під забороною на відчуження або заставу в іншого кредитора, в квартирі можуть бути прописані неповнолітні діти або інваліди. Щоб не попастися на вудку шахраїв, необхідно правильно скласти договір позики і запросити на угоду незалежного нотаріуса, який зможе перевірити чистоту застави.

І останнє: на отримання позики повинно бути отримано дозвіл чоловіка або дружини позичальника. Відсутність дозволу -- чудова зачіпка для несумлінного позичальника.

Позика для компанії

Серед позичальників, які претендують на приватний кредит, зустрічаються не тільки фізичні, але і юридичні особи. Кому вигідніше і безпечніше позичати гроші? Однозначної відповіді немає. Юридичні особи, як правило, позичають гроші на розвиток бізнесу, придбання нерухомості, обладнання, автотранспорту або на поповнення оборотних коштів. В принципі, проконтролювати, на що саме будуть витрачені гроші, кредитору непросто. Але покупка конкретного майна, звичайно, краще. Придбане майно може виступити в якості застави. Правда, потрібно заздалегідь оцінити, наскільки ліквідне майно. Добре якщо мова йде про нерухомість. Непогано якщо це вантажівку або автобус. Куди гірше, якщо це спеціальне промислове обладнання, такий товар -- на дуже великого любителя.

Як правило, у юросіб досить складно отримати документи, що підтверджують платоспроможність компанії. Але навіть якщо керівництво згідно надати кредитору свою фінансову звітність, то не факт, що вона не буде липової, а кредитор зможе адекватно оцінити її. І потрібно пам'ятати, що в суперечці за майно юрособи держава з його податками варто завжди попереду -- за винятком спорів з приводу майна, яке перебуває у заставі у кредитора.

І наостанок: не варто плутати прохання про видачу позики і пропозиція "стати інвестором проекту". Це вже зовсім інший рівень ризику. Участь у бізнес-проекті в ролі співінвестора не гарантує не тільки отримання прибутку, але і повернення основної суми ("Гроші" писали про це в №23 (89) від 5 червня 2008 року, доступно на сайті www.dengi.ua).

Палиці в колеса

При укладанні договору позики, а також застави та іпотеки потрібно бути гранично уважним -- у угоди можуть виявитися "треті зацікавлені особи". Наприклад, ч. 2 ст. 65 ЦК України визначено, що дружина (чоловік) має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, якщо він укладений подружжям (ї) без її (його) згоди. Тому при укладенні таких договорів (позики, застави, іпотеки) одним з подружжя підтверджене нотаріусом згоду іншого є обов'язковим.

А положення абзацу три ст. 17 Закону "Про охорону дитинства" передбачають, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Потрібно враховувати, що всі зазначені обставини дозволяють визнавати договори позики недійсними.

Даючи в борг:

- Можна отримати 4--5% доходу в місяць

- Можна втратити всю суму позики

- Весь ризик кредитор приймає на себе

- У договорі позики необхідно вказати

1. Паспортні дані позичальника і позикодавця.

2. Суму позики (можливе включення в неї нарахованих відсотків).

3. Відсотки за користування грошима (якщо вони не включені в суму боргу).

4. Порядок виплати відсотків (щомісячно або разом з погашенням основної суми боргу).

5. Графік погашення позики.

6. Штрафні санкції на випадок прострочень по платежах.

7. Порядок звернення стягнення на заставне майно.

За допомогою посередника

Позичати гроші під відсотки можна і користуючись послугами посередника. У Мережі ми поки знайшли тільки одного відкрито чинного посередника -- компанію TradeMoney. Вона називає себе консалтингової. На її сайті відсутня інформація про її місцезнаходження, наявності ліцензій і навіть прізвища її керівників. Є тільки форма зворотного зв'язку і мобільні номери двох співробітників компанії TradeMoney. Бажаючі стати приватним кредитором за допомогою такого посередника можуть заповнити анкету. Після чого співробітники компанії обіцяють підібрати підходящого позичальника і звести зацікавлені сторони. Там же можна залишити заявку на отримання позики. На сайті "висить" уже більше 270 таких заявок (на кінець вересня).

Працівники компанії стверджують, що займаються оцінкою платоспроможності позичальника, оцінкою ризиків, юридичними нюансами оформлення угоди та супровід обслуговування боргу до моменту погашення позичальником своїх зобов'язань. Послуги посередників, природно, не безкоштовні. Але, як повідомили кореспондентам "Грошей", ці витрати лягають на плечі позичальника. Кредитор тільки надає гроші і отримує прибуток.

Але простодушно довіряти посередників та їх юристам не варто. Можливість змови посередника і позичальника виключати не можна. Так і закритість описаного нами посередника вкрай насторожує.

Загальна: Заробити на приватному кредит можна від 24% до 72% річних. 22% у гривнях пропонують не самі дрібні банки. Ризики для "приватника" великі, але якщо вже вирішено самому зіграти роль кредитора, важливо звернутися до юристів і правильно оформити договір позики та договір застави. А потім -- їх нотаріально завірити.